Види єдиноборств
Кудо
Сергій Вишневський
Кудо
68-70 кг
Дем'ян Бундза
Кудо
68-70 кг
«Кудо» — сучасне повноконтактне бойове єдиноборство, яка засноване у 1981 році, майстром східних єдиноборств на ім’я Адзума Такасі, на основі його знань про карате кекусинкай, боротьбу дзюдо і тайський бокс. На даний момент «кудо» — це вид спорту, який динамічно розвивається в усіх країнах світу. «Кудо» включає у себе елементи і технічні прийоми з арсеналу карате, дзюдо, англійського та тайського боксу, а також інших видів бойових єдиноборств. Загальними правилами змагань «кудо» дозволені майже всі прийоми боротьби, а також удари руками, ногами, коліньми, ліктями і головою в усі частини тіла, за винятком спини, горла, потилиці і суглобів на злам. У чемпіонатах по «кудо» в Японії дозволені удари в пах при різниці категорій спортсменів більш ніж на 20 одиниць. Разом з цим, за міжнародними правилами «кудо», при різниці між бійцями у 20 одиниць, їм забороняється наносити удари у положенні «цукамі». Поєдинок триває три хвилини. У юнаків, юніорів та жінок — поєдинок триває 2 хвилини, протягом яких дозволені два переходи на боротьбу в партері по 30 секунд кожен. «Кудо» є кандидатом на включення в Олімпійські види спорту.
Рукопашний бій
Олександр Мухін
Рукопашний бій
68-70 кг
Владислав Ющенко
Рукопашний бій
67 кг
«Рукопашний бій» — найдавніша форма боротьби з усіх відомих. Більшість культур мають свої особливості, що пов'язані з близьким боєм, а також мають власні методи. Є багато різновидів рукопашного бою, у тому числі бокс та карате. Одними з перших подібних методик вважається підготовка до беззбройного бою у династії Чжоу (Китай) з 1022 до 256 року до н. е. Велике значення рукопашний бій мав у російсько-японській та позиційній війні під час Першої світової. «Рукопашний бій» — має два значення. Перший — бій між суперниками голіруч, лише з використанням можливостей тіла. Цей спосіб існує з найдавніших часів людства. Другий — бій з використанням холодної зброї. Технічний арсенал включає в себе удари руками й ногами, кидки, больові та задушливі прийоми, а також прийоми реанімації. Рукопашний бій це швидка техніка ліквідувати противника. «Рукопашний бій» ділиться на 3 категорії: «спортивний», «поліцейський» та «армійський»
Кікбоксинг
Владислав Фостенко
Кікбоксинг
85 кг
Дмитро П'ятницький
Кікбоксинг
68-70 кг
Олександр Тен
Кікбоксинг
68-70 кг
Павло Михайлиця
Кікбоксинг
80 кг
«Кікбоксинг» — вид спорту, в якому сполучаються техніка і правила боксу з прийомами східних єдиноборств (удари ногами, підсічки, тощо). Народився у США, оскільки безконтактні поєдинки не влаштовували глядачів, що прагли сильніших вражень, а також самих спортсменів, що бажали випробувати свої сили у реальнішому бою. До того ж правила кікбоксингу дали змогу брати участь у двобоях спортсменам різних напрямів — каратистам, тайським боксерам тощо. Формальна легенда про народження кікбоксингу така. Було вирішено провести поєдинок між багаторазовим чемпіоном світу боксером Мухамедом Алі та чемпіоном світу з карате Антоніо Інокі. Бій закінчився безрезультатно — каратист ліг на спину, а в боксі бити лежачого заборонено. Після цього нібито було вирішено створити новий, більш видовищний вид спорту із вдосконаленими правилами. «Кікбоксинг» здобував популярність у світі, зокрема й завдяки кіно. А надто, що й деякі кікбоксери почали зніматися у фільмах.
К1
Валієв Ніджат
К1
68-70 кг
Олексій Вершинін
К1
85 кг
К-1 — це розділ кікбоксингу, в якому дозволяється наносити удари коліном і по суглобах. У цьому спорті дозволяється удар тильною стороною рукавички з розвороту на 360 ° («бекфіст»), в голову і у корпус. Також спортсмен має право наносити удари під назвою «лоу-кік» — це круговий удар, який наноситься у внутрішню або зовнішню частину стегна суперника. Такі удари знижують швидкість пересування опонента і при хорошому виконанні - травмують нижні кінцівки, що призводить до припинення бою. Серед усіх типів кругових ударів або будь-якого подібного удару, «лоу-кік» дозволений не у всіх правилах кікбоксингу, а лише у К-1. Цей удар дуже швидкий і надстійкий, що дозволяє його включати в будь-які комбінації і починати ним атаку. К-1 вважається найжорстокішим розділом у кікбоксингу.
Тайський бокс
Владислав Григор'єв
Тайський бокс
68-70 кг
Анатолiй Шпонарський
Тайський бокс
85 кг
Влада Кухаренко
Тайський бокс
Валерій Вигонський
Тайський бокс
80 кг
«Тайський бокс», або «муай-тай» — бойове мистецтво Таїланду, що народилося з древнього бойового мистецтва «муай-боран» і схоже з іншими індокитайськими бойовими мистецтвами. Термін «муай» походить від санскритського «мавья» і «тай», в перекладі означаючи «поєдинок вільних» або «вільний бій». У сучасному «муай-тай» можна наносити удари кулаками, ступнями, гомілками, ліктями і колінами - через це муай-тай називають «боєм восьми кінцівок». Від карате або ушу «муай-тай» відрізняє відсутність формальних комплексів (ката, таолу), їх замінюють базові зв'язки з двох-трьох ударів, спаринг і робота на «лапах» і мішках. У «муай-тай» існують два основні стилі: «муай-лак» («твердий бій») і «муай-Кіеу» («франтівськию бій»). Для техніки «муай-лак» характерні тверда, стійка позиція поєднується з надійним захистом, повільними переміщеннями і потужними ударами. Вирішальне значення надається контратаці і бою на ближній дистанції. У зв'язку з цим, даний стиль не дуже популярний в сучасному світі, де простий обмін ударами не вітається, а високо цінується видовищність і тактика бою. Даним вимогам більшою мірою відповідає муай-Кіеу, що будується на хитрощах і ухилах, практично відсутніх в муай-лак. У техніці «муай-кіеу» переважають швидкі пересування, бічні і кругові удари, удари колінами; незважаючи на те, що проведення атак вимагає більше часу, ніж в муай-лак, на силі ударів це не відбивається, так як техніка практично всіх ударів в «муай-тай» будується на вкладенні енергії руху корпуса в будь-який удар, будь то удар рукою або ногою. Сьогодні муай-тай і раніше володіє величезною популярністю як в Таїланді, так і за його межами. Для багатьох тайських чоловіків «муай-тай» - єдиний спосіб вибитися зі злиднів.
Ушу Саньда
Леонід Ушкалов
Ушу Саньда
85 кг
Сергій Яропуд
Ушу Саньда
70 кг
«Ушу» — у перекладі з китайської буквально означає «бойові мистецтва». Цей термін є точнішим, ніж широко використовуваний термін «ґунфу», який означає «досягнення завдяки великим зусиллям» або «професіоналізм». Може бути сказано, що механік або ремісник мають добре ґунфу стосовно того, як вони здійснюють свою роботу. Так само, про майстра ушу, можна сказати, що він має добре ґунфу у своїй практиці ушу. У широкому змісті, слово ушу відноситься до будь-якого бойового мистецтва у світі, хоча практично, воно найчастіше вказує на китайські бойові мистецтва або сучасне спортивне ушу. Традиційне «ушу» відноситься, переважно, до усього розмаїття китайських бойових мистецтв, які розвивалися протягом усієї відомої історії цивілізації Китай. Багато з цих мистецтв наврядчи можна побачити у сучасних змаганнях з ушу. Традиційне ушу відрізняється від спортивного ушу іншими цілями та задачами. Так, якщо для спортивного «ушу» основна мета, як і будь-якому спорті, - перемога на змаганнях, то традиційне ушу радше треба розглядати як шлях самовдосконалення. Двобій у традиційному ушу називався «саньда». Найточніший переклад цієї назви - неканонізовані удари. Тим самим саньда протиставляється «дуйлянь» - парним комплексам, де усі рухи обох партнерів визначені наперед. «Саньда» — поєдинок не задля змагання, а для тренування, він слугує для здобуття навичок застосування вивченої раніше техніки у реальному бою.У різних школах «саньда» тренують по-різному, можуть просто наносити удари не на повну силу, можуть надягати захисний одяг та битися жорсткіше (наприклад, наносити удари по життєво важливих місцях) без спортивних обмежень. Із розповсюдженням вогнепальної зброї головна функція «ушу» змістилася з техніки нападу та оборони на оздоровлення та самовдосконалення.
Карате
Артем Веклич
Карате
68-70 кг
«Карате» — це бойове мистецтво, що розвинулося з рукопашних китайських бойових мистецтв цюань-фа та мистецтв островів Рюкю. «Карате» — це мистецтво ударів. Удари завдаються як руками (кулаками, ребром долоні, відкритою рукою, ліктями), так і ногами (стопами, колінами). У різних стилях карате також вчать ударам в больові точки та життєво важливі ділянки, використанню захватів, викручуванню суглобів, замкам, утримуванням та кидкам. На початку двадцятого століття було створено чотири стилі карате. Це — «шотокан», «вадо-рю», «годзю-рю» та «сито-рю». Крім цих стилів в другій половині двадцятого століття було створена величезна кількість інших стилів карате , таких як «кьокусін», «ашихара», «косики», «кудо», «фудокан» та інші.Сучасні змагання з карате мають три дисципліни: спаринг, формальні врави або комбінації голіруч та зі двобії зі зброєю. Сьогодення карате — це бойове мистецтво і система самовиховання, що спирається на філософію буддизму.
Дзюдо
Данило Мартіросян
Дзюдо
70 кг
«Дзюдо» — перший вид східних єдиноборств, включений до програми Олімпійських ігор. У перекладі з японської «дзю» означає м'який, гнучкий, скромний, «до» - шлях, пізнання, манера триматися, точка зору, склад розуму. Основою нового виду боротьби послужило дзюдзюцу (джиу-джитсу). Батьком сучасного дзюдо вважається японський професор Дзигаро Кано, який в 1882 році відкрив при храмі Ейсе в Токіо власну школу Кодокан (Будинок осягнення Шляху), ввів розрядну систему (1983) і суддівські правила в змаганнях (1900). Він створив нову систему фізичного вдосконалення тіла і духу - дзюдо. Сьогодні спортсмени федерації дзюдо Києва, успадкувавши найкращі традиції світового дзюдо, розвивають та примножують славу цього прекрасного виду спорту, успішно виступаючи на татамі міжнародних та світових змагань.
Бокс
Ярослав Солодовник
Бокс
70 кг
Володимир Лосєв «Перукар»
Бокс
63 кг
«Бокс» — контактний вид спорту, єдиноборство, в якому спортсмени наносять один одному удари кулаками в спеціальних рукавичках. Рефері контролює бій, який триває до 12 раундів. Перемога боксера у випадку, якщо суперник збитий з ніг і не може піднятися протягом десяти секунд (нокаут) або якщо він отримав травму, яка не дозволяє продовжувати бій (технічний нокаут). Якщо після встановленої кількості раундів поєдинок не був припинений, то переможець визначається оцінками суддів. По-справжньому бокс став спортивним єдиноборством в 688 році до н. е., коли кулачні бої були вперше включені в програму античних Олімпійських ігор. Сучасний бокс зародився в Англії на початку XVIII століття. У деяких країнах існують власні різновиди боксу (французький бокс (симбіоз савата, англійського боксу і фехтування на тростинах) у Франції, летхвей в М'янмі, муай-тай в Таїланді), тому часто використовується термін «англійський бокс».
Греплінг
Максим Цюцюра
Греплінг
80 кг
«Греплінг» — спортивне єдиноборство, комплексний вид боротьби, в основі якого лежить позиційне маневрування двох спортсменів, кожен з яких за допомогою больових та задушливих прийомів намагається підкорити суперника, а також набрати більшу кількість очок в процесі боротьби за допомогою різних технічних прийомів (звалювань, захоплень, кидків, переворотів, підніжок, підсічок тощо). Грепплінг є боротьбою на підкорення, тобто основною метою спортсмена (грепплера) є саме примус суперника до здачі. Ударна техніка у грепплінгу суворо заборонена. Екіпірування грепплера може складатися з шортів та футболки (рашґарду), або з борцівського трико, або з кейкоґі. Дозволено еластичний захист (на колінні та ліктьові суглоби). Взуття у грепплінгу заборонене. Розвитком грепплінгу займаються різні організації, найбільш впливовими з яких є FILA під чиїм патронатом проходять чемпіонати світу з грепплінгу. Лобіюванням питання включення грепплінгу в програму Олімпійських ігор займається Міжнародна федерація об'єднаних стилів боротьби.
Бойове самбо
Арлі Камбіло
Бойове самбо
80 кг
«Бойове самбо» — це вид боротьби, який насамперед, є самообороною. Бойове самбо передбачає нанесення ударів руками і ногами, але при цьому зберігається можливість робити різні прийоми: кидки, утримання, больові і так далі. Бойове самбо ще в 30-х роках 20 століття набуло широкого поширення для підготовки людей, що несуть службу в силових структурах. Бойове самбо поєднує в собі безліч ударів і прийомів, що робить його схожим на багато східні єдиноборства з тією лише відмінністю, що самбо – це наше національне бойове мистецтво. Самбо включає найбільш ефективні прийоми і тактику різних видів спортивних єдиноборств, бойових мистецтв і народних видів боротьби: кулачного бою, російської, грузинської (чидаоби), казахської (казакша курес), татарської, бурятської боротьби; фінсько-французької, вільно-американської, англійської боротьби Ланкаширські і кемберлендського стилів, швейцарської, японської дзюдо і сумо та інших видів єдиноборств. Така система, спрямована на пошук всього передового і доцільного, лягла в основу філософії самбо — філософії постійного розвитку, поновлення, відкритості до всього найкращого.
ММА
Єкатерина Свергуненко
ММА
«MMA» – найбільш універсальний бійцівський вид спорту світу, що поєднує у собі десятки різних стилів єдиноборств. Почав активно розвиватися лише у 90-х роках ХХ століття, проте за такий короткий термін встиг здобути величезну популярність. Дозволяются удары руками, ногами, ліктями та колінами як у стійці, так і у партері. Також бійцям доступний до застосування повний арсенал техніки боротьби: кидки, підсічки, больові та задушливі прийоми. Дуже часто ММА хибно називають «боями без правил». Правила ММА забороняють: удари головою, удари по хребту та потилиці, удари ногами в голову по супернику, що знаходиться у положенні лежачі, удари колінами по супернику, що знаходиться у положенні лежачи, удари п'яткою по ниркам, хапатися пальцями за сітку, якщо бій відбувається у клітці тощо. Головним ММА промоушеном сучасності є американський UFC, у якому змагаються такі світові зірки спорту, як Конор Макгрегор, Хабіб Нурмагомедов та інші.
Панкратіон
Олександр Руденко «Військовий»
Панкратіон
60 кг
«Панкратіон» – один з найдавніших бійцівських видів спорту, що був включений до програми Олімпійських ігор ще у 648 році до нашої ери. Правила панкратіону майже ідентичні до правил ММА. Тривалість поєдинку у професійному панкратіоні – два раунди по 5 хвилин. Якщо у фіксований проміжок часу жодному зі спортсменів не вдалося перемогти достроково, то переможця визначають за перевагою у кількості балів, що були набрані під час бою за виконання певних технічних дій: попадання рукою по тілу суперника у стійці або партері, результативні удари ліктями в корпус, колінами в корпус в партері, ногою в стегна – 1 бал; Удар нижніми кінцівками в корпус у стійці, кидок з положення в стійці або партеру – 2 бали; Кидок опонента з великою амплітудою, попадання у голову ногою з положення в стійці – 3 бали; Нокдаун – 4 бали. Згідно з легендою, засновниками панкратіону є античні герої грецької міфології – Тесей та Геркулес. Саме за допомогою цього виду єдиноборства Тесей переміг Мінотавра, а Геркулес – Немейского лева.
Записи боїв, актуальні новини та конкурси в наших соцмережах
Підписуйся на наші соцмережі